‏ Romans 8

1Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, 2бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти. 3Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, 4щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом. 5Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. 6Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир, 7думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. 8І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. 9А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. 10А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. 11А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас. 12Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; 13бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. 14Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; 15бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче! 16Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. 17А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись. 18Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас. 19Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих, 20бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, 21що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. 22Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. 23Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. 24Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? 25А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю. 26Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. 27А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих. 28І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. 29Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. 30А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив. 31Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? 32Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? 33Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. 34Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас. 35Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення. 37Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. 38Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!