‏ Psalms 2

1Чого то племена бунтують, а народи задумують марне? 2Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця: 3Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута! 4Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє! 5Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді: 6Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою. 7Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. 8Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі! 9Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський... 10А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі: 11Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням! 12Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
Copyright information for Ukrainian
The selected Bible will not be clickable as it does not support the Vocabulary feature. The vocabulary is available by hovering over the verse number.