‏ Psalms 89

1Навчальна пісня Етана езрахеяннина. 2Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід! 3Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім. 4Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові: 5Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села. 6і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих, 7бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? 8Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє! 9Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм! 10Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш. 11Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів. 12Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив! 13Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє. 14Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя! 15Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують! 16Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого! 17Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю, 18бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься, 19бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого! 20Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу: 21знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою, 22щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його! 23Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати, 24його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників! 25із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться, 26і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його. 27Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого! 28Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів. 29Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний, 30і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба! 31Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх, 32коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх, 33тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня! 34А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності, 35не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню! 36Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові: 37повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце, 38як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села. 39А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця, 40Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його, 41всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!... 42Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем... 43Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив, 44і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його... 45Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю, 46скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села. 47Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь? 48Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо? 49Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села. 50Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності? 51Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів, 52якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!