‏ Psalms 119

1Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! 2Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, 3і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! 4Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 5Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 6не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 7Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 8Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 9Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 10Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 11Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 12Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 13Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 14З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 15Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 16Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 17Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 18Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 19На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 20Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 21Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 22Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 23Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 24і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 25Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 26Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 27Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 28Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 29Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 30Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 31До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 32Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 33Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 34Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 35Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 36Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 37Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 38Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 39Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 40Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 41і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 42і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 43і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 44А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 45і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 46і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 47і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 48і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 49Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 50Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 51Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 52Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 53Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 54Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 55Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 56Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 57Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 58Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 59Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 60Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 61Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 62Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 63Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 64Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 65Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 66Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 67Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 68Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 69Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 70Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 71Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 72Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 73Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 74Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 75Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 76Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 77Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 78Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 79До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 80Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 81Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 82За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 83Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 84Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 85Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 86Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 87Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 88Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 89Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 90З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 91усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 92Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 93Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 94Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 95Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 96Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 97Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 98Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 99Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 100Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 101Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 102Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 103Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 104Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 105Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 106Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 107Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 108Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 109У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 110Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 111Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 112Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 113Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 114Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 115Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 116За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 117Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 118Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 120Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 121Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. 122Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. 123Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. 124Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов! 125Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! 126Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили. 127Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота. 128Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! 129Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх. 130Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. 131Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей. 132Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє. 133Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. 134Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх! 135Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх! 136Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують... 137Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди, 138бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! 139Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої. 140Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить. 141Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. 142Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. 143Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш! 144Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! 145Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! 146Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! 147Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю. 148Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. 149Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 150Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі, 151та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! 152Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав! 153Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого! 154Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! 155Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов. 156Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 157Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь! 158Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова. 159Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи! 160Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки. 161Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться. 162Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов. 163Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого! 164Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї. 165Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання. 166На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую. 167Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх. 168Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! 169Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! 170Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! 171Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. 172Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість. 173Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. 174Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! 175Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені! 176Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...