‏ Luke 2Summary

1І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. 2Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. 3І всі йшли записатися, кожен у місто своє. 4Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, 5щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. 6І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. 7І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... 8А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. 9Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... 10Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. 11Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. 12А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. 13І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: 14Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! 15І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. 16І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. 17А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. 18І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... 19А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. 20Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано. 21Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. 22А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, 23як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, 24і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят. 25І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. 26І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. 27І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, 28тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: 29Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, 30бо побачили очі мої Спасіння Твоє, 31яке Ти приготував перед всіма народами, 32Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! 33І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. 34А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, 35і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох! 36Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, 37удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. 38І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав. 39А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. 40А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала. 41А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. 42І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. 43Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. 44Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. 45Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. 46І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. 47Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. 48І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... 49А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? 50Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. 51І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. 52А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.