‏ John 13

1Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. 12Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. 16Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. 17Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! 18Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою! 19Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. 20Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене! 21Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!... 22І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже. 23При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус. 24От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже? 25І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи? 26Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!... 27За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше... 28Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому. 29А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що. 30А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч. 31Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог. 32Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його! 33Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер. 34Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! 35По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. 36А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною. 37Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу! 38Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...