‏ Jeremiah 48Summary

1На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий... 2Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч! 3Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике! 4Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару, 5бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну... 6Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині! 7Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники... 8І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!... 9Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них... 10Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує! 11Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився. 12Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!... 13І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї. 14Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою? 15Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення... 16Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться... 17Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна! 18Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої! 19Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося? 20Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений! 21І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат, 22і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм, 23і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон, 24і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі... 25І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь. 26Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!... 27І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш? 28Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться! 29Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця. 30Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне! 31Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу... 32Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє, 33і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання... 34Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане... 35І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму. 36Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!... 37Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета... 38На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь... 39Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його! 40Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне, 41міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі! 42І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він... 43Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь. 44Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь. 45Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих... 46Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!... 47І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.